Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Видання: КалушNews.City
Дата публікації:13.01.2020
Автор:Наталя Павлечко
Коли закоханим вже не вистачає просто романтичних зустрічей, а хочеться більш серйозних стосунків, вони вирішують створити сім’ю. І якщо нареченим двадцять, тридцять чи навіть шістдесят — ніяких перепон для цього немає. А що робити, коли зустрів справжню любов у юному віці? Як зареєструвати шлюб неповнолітнім, ми з’ясовували це разом із суддею Калуського міськрайонного суду Володимиром Онушканичем.
Володимир Онушканич
Чоловік і жінка, які бажають одружитися, повинні досягти шлюбного віку. У статті 22 Сімейного кодексу України зазначено, що шлюбний вік для чоловіків і жінок становить 18 років. Адже саме у вісімнадцять людина стає повнолітньою, отримує повну дієздатність, тож може приймати будь-які рішення.
До 2012 року, як зазначає суддя Володимир Онушканич, в Україні дівчата могли укладати шлюб після досягнення ними 17 років. Проте Законом України “Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо підвищення рівня мінімального шлюбного віку)” від 31 травня 2012 року планку підняли: передбачили рівні умови щодо досягнення шлюбного віку і для жінок, і для чоловіків. Ініціатори змін пояснювали, що 18 років є віком досягнення психічної, інтелектуальної і фізичної зрілості згідно з Конвенцією ООН “Про згоду на взяття шлюбу, шлюбний вік та реєстрацію шлюбу”.
— Щоправда, — розповідає суддя, — хоча з часу прийняття змін до Сімейного кодексу минуло багато часу, досі не всі про них знають. Розкажу один випадок із моєї практики. Кілька років тому на прийом до мене прийшла ціла родина. Вони звернулися ще до того, як було визначено дату розгляду їхньої справи. Річ у тому, що наречена була вагітною, весілля було сплановане: замовлено ресторан, музики, відеооператора, — все, як годиться. Але коли наречені пішли до ДРАЦСу подавати заяву, то з’ясували, що дівчина не може її подати. Адже на день реєстрації шлюбу нареченій ще не виповнилося б 18 років. На щастя, вдалося встигнути вчасно розглянути справу, при цьому не порушивши законодавства. Адже не достатньо просто прийняти рішення, потрібно, аби воно ще набрало законної сили (дається час на оскарження).
А чому так трапилося? Бо люди не знали про зміни до законодавства, вважали, що шлюбний вік жінок настає з 17 років, тож не думали, що виникнуть якісь перешкоди.
Але в тому, що люди не знають про всі зміни, нічого дивного немає. В Україні законодавство змінюється часто. Це не Великобританія, де законодавство не змінюється століттями і де в судах часто застосовується прецедентне право. Там стале законодавство і ніколи не було настільки кардинальних змін у житті держави. А в нашої країни дуже невезуча доля. Була під владою одних, других, третіх, незалежність здобула у важкі роки економічної кризи. Тож досі у нас немає сталого законодавства. У жодному випадку я не звинувачую в цьому якусь із гілок влади. Просто на шляху до демократії доводиться робити стільки змін, що люди за ними просто не встигають. Як-от у питанні рівності шлюбного віку.
— Сім’я, — зауважує Володимир Ошуканич, — це не просто штамп у паспорті. Це, насамперед, вміння жити разом, лояльно ставитися до помилок один одного, матеріально забезпечувати сім’ю. А для цього потрібно мати хоча б спеціальну освіту. Вважаю, що одружуватися доцільно вже у свідомому віці. Проте іноді буває так, що укласти шлюб потрібно ще до повноліття. Тоді слід отримати дозвіл на це у суді.
Законодавство передбачає, що суд може надати право на укладення шлюбу особі, яка досягла 16 років, якщо це відповідає її інтересам. Для цього слід звернутися із заявою до суду. Після реєстрації шлюбу дівчина та хлопець набувають повної цивільної дієздатності — як повнолітні. І навіть після розлучення до досягнення ними 18 років така дієздатність зберігається.
До слова, до уже згадуваних змін до Сімейного кодексу України, шлюбний вік дівчата могли зменшити до 14 років.
— Зараз же, якщо наречені, яким не виповнилося 16-ти, звернуться до суду, то у них в канцелярії приймуть і зареєструють заяву, передадуть її на розгляд суду. Проте суд відмовить у такому проханні, адже проти законодавства йти не можна, — розповідає Володимир Онушканич. — І справді, для чого виходити заміж/одружуватися у 14 років? Людина для одруження повинна бути морально, соціально, фізично та психологічно зрілою.
До речі, як свідчить статистика, кількість тих, то бажає одружитися до 18 років, у Калуші щороку зменшується. Так, у 2017 до канцелярії суду було подано сім заяв на зменшення шлюбного віку. У 2018 році — п’ять, задоволено чотири. — Чому в одному проханні відмовили, — коментує суддя, — не знаю, справи не піднімав. Швидше за все, передумали”. А вже в 2019 році із заявами про зменшення шлюбного віку звернулися тільки чотири позивачі.
Судовий збір залежить від рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2020 році судовий збір за подання заяви в окремому провадженні коштує 420 гривень 40 копійок. Можуть бути винятки, якщо людина має право на пільги при сплаті судового збору. Детальніше можна дізнатися у канцелярії суду.
Заяви про дозвіл на шлюб, як пояснює суддя, розглядаються не в порядку позовного провадження (мінімальна ставка у справах позовного провадження — від 840 гривень), а окремого. Адже у позовному провадженні розглядаються справи, де є спір про право. А тут спору ніякого немає. Адже немає позивачів чи відповідачів. Особа виступає як заявник, який просить дати дозвіл на шлюб.
Заяву до суду повинна подавати сама особа, якій виповнилося 16 років. Заява подається за місцем проживання заявника. Слід надати докази, що ранній шлюб відповідатиме інтересам неповнолітньої дитини.
— У більше ніж 90% випадків, — розповідає Володимир Онушканич, — підставою для укладення шлюбу до 18 років є вагітність майбутньої дружини.
Також для надання дозволу на шлюб неповнолітніх суттєвим аргументом буде фактичне створення сім’ї. Водночас таку обставину треба чимось довести. Просто на словах сказати, що “ми давно знаємося, зустрічаємося, у нас почуття” — не можна. Адже це — ще не є сім’я. Бо сім’я — це сталі міцні зв’язки між двома особами, спільний побут. Але як це довести, якщо хлопець та дівчина ще навчаються, живуть на гроші батьків? Звісно, бувають винятки, коли і юним достатньо знань та освіти, аби заробляти гроші, щоб утримувати себе, винаймати житло чи хоча б сплачувати комунальні послуги у будинку батьків. Також підставою звернутися до суду може бути і народження в такій сім’ї дитини.
У суді рекомендують складати заяву разом із адвокатом чи іншим фахівцем в галузі права, який орієнтується у процесуальному законодавстві. Звісно, якщо дозволяє фінансове становище. В іншому випадку можна звернутися у Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Калуський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги знаходиться за адресою: вул. С. Бандери, 18, ІІ поверх).
У заяві про надання права на шлюб зазначають: суд, якого звертається особа; контактні дані заявника/заявниці, місце проживання; прохання до суду надати право на шлюб. Необхідне обґрунтування, що ранній шлюб відповідає інтересам неповнолітнього заявника/заявниці з наведенням конкретних обставин, які доводять правильність такого рішення. До заяви додаються відповідні документи, наприклад, довідка з жіночої консультації.
Також у заяві вказують заінтересованих осіб. Насамперед — це майбутній з подружжя. Бо в своєму рішенні суд не знижує для конкретної особи шлюбний вік загалом, а дозволяє їй укласти шлюб з конкретною особою.
— До прикладу, якщо дівчина подала заяву з проханням про укладення шлюбу з громадянином Б., — пояснює суддя, — а згодом передумала і вирішила вийти заміж за громадянина В., то їй доведеться звертатися до суду з іншою заявою.
Заінтересованими особами вказують і батьків (чи одного з батьків, якщо іншого немає, або опікунів) неповнолітнього заявника чи заявниці.
Іноді заінтересованою особою зазначають відділ ДРАЦС. Це зайве. Відділ ДРАЦС не можуть бути заінтересованими. Думка працівників ДРАЦСу ні на що не впливає і в суді не заслуховується. Вони не мають права взяти заяву у неповнолітніх і не мають права не виконати рішення суду.
Оскільки неповнолітня особа, яка бажає укласти шлюб, вказує в заяві як заінтересованих осіб своїх батьків, виникає запитання: “Якщо вони проти шлюбу, на чию сторону стане суд?”.
Суд візьме до уваги думку батьків, але вона не буде визначальною. Ні їхнє заперечення проти реєстрації шлюбу, ні, навпаки, згода вирішального значення не мають. Але вони можуть висловити свою думку у судовому процесі. Можливо, як зауважує Володимир Онушканич, їм дійсно відомо щось таке, що абсолютно перешкоджає укладенню шлюбу. Бо головне завдання суду: встановити, що шлюб неповнолітньої особи відповідатиме її інтересам.
Якщо повноліття не досягли двоє наречених, котрі бажають укласти шлюб, то кожен з них повинен подати заяву про отримання дозволу на шлюб окремо від свого імені. Заяви реєструються окремо, буде окреме провадження, ймовірно, справи вестимуть різні судді — відповідно до системи автоматичного розподілу справ.
Звісно. Неповнолітня особа, щодо якої суд прийняв рішення про зниження шлюбного віку, має право не скористатись наданим їй правом. І у будь-який момент відмовитися від реєстрації шлюбу.
“Шлюб, — підсумовує Володимир Онушканич, — поспіху не любить. Підхід до створення сім’ї має бути дуже вивіреним. Одруження — це не просто бути поряд з коханою людиною. У шлюбі народжуються діти, з’являється спільне майно. А через деякий час з’ясовується, що пара не зійшлася характерами, вирішують розлучатися. А судові процеси при розлученні лише зрідка бувають мирними. І коли дозвіл на реєстрацію шлюбу неповнолітнього/неповнолітньої приймається в інтересах тієї особи, яка подала заяву, то при розлученні доводиться враховувати інтереси всіх, а насамперед — дітей, які дуже страждають від того, що сім’ю зруйновано”.
