У блозі для «Юридичної практики» Олена Ковбій, член Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посад керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора, член Вищої ради правосуддя розповідає про типові помилки, які в минулому призвели до недопуску кандидатів до конкурсу.

Одним із основних завдань Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посад керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора є насамперед пошук та відбір найкращих правників із високим рівнем професіоналізму та бездоганною репутацією.

Усвідомлюючи суспільний запит на доступ до справедливого, незалежного та неупередженого правосуддя, розуміючи всю повноту покладеної на нас відповідальності в непростий для України час (повномасштабної збройної агресії рф) – Конкурсна комісія робить усе можливе, щоб повністю розкрити та об’єктивно оцінити професійні навички й уміння кандидатів, їх відповідність критеріям доброчесності та етичним стандартам.

Однак під час проведення конкурсної процедури апліканти допустили ряд помилок, які призвели до їх подальшого недопуску до участі в конкурсі.

18 липня 2024 року Вища рада правосуддя оголосила повторний конкурс на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів. Для того, аби більше осіб змогли взяти участь у Конкурсі, хотілось би приділити увагу підставам для недопуску особи до участі в Конкурсі та запобігти їх повторенню в подальшому.

У пункті 4.1 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора наведено підстави, за яких Конкурсна комісія відмовляє особі в допуску до участі в Конкурсі. Такими підставами є:

– невідповідність особи вимогам, визначеним законом для зайняття посади;

– ненадання усіх необхідних документів, перелік яких зазначений в оголошенні про проведення Конкурсу;

– подання документів із порушенням установлених термінів.

Найпоширеніша підстава для недопуску до участі у Конкурсі – неповний пакет документів

Найпоширенішою підставою для недопуску до участі в Конкурсі стало ненадання всіх необхідних документів Конкурсній комісії.

Так, деякі апліканти не подали автобіографії, яка є в переліку документів, які вимагалися для участі в Конкурсі. До речі, у новому оголошенні про проведення конкурсу на зайняття посади керівника Служби зазначено, що наявність цього документа обов’язкова.

Певна група аплікантів не подала заяв із повідомленням про те, що до особи не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Натомість апліканти долучали копію довідки про результати такої перевірки.

Згідно з оголошенням апліканти мали подати насамперед зазначену заяву, а тому її відсутність в пакеті документів була причиною для недопуску до участі в конкурсі.

Крім цього, окремі апліканти не подавали декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що є обов’язковою вимогою антикорупційного законодавства.

Траплялися випадки, коли необхідний документ було подано, однак він не відповідав установленій в оголошенні формі (йдеться передусім про застарілі медичні довідки).

Які документи можна подати згодом?

Водночас Конкурсна комісія не відмовляла в допуску до участі в Конкурсі на підставі відсутності копії Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою. Ми залишили можливість долучити копії сертифікатів до початку співбесід із кандидатами, аби надати всім охочим взяти участь у Конкурсі додатковий час для отримання такого сертифіката. Це правило зберігається і для подання документів для участі в новому Конкурсі на зайняття посади керівника Служби.

На жаль, у цих випадках невиконання формальних вимог, необхідних для допуску та подальшої участі в Конкурсі, не дало всім аплікантам змоги повністю реалізувати себе та поборотися за право посісти відповідальну посаду у Службі дисциплінарних інспекторів. Сподіваємось, що в майбутньому кандидати уникатимуть повторення таких помилок!

Відмова в допуску до участі в конкурсі через брак необхідного досвіду

На посаду дисциплінарного інспектора та заступника керівника Служби може бути призначена особа, яка має стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’яти років, а на посаду керівника Служби – не менше семи років (ч. 1 ст. 29-2, ч.ч. 2, 5 ст. 29-3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Не всі апліканти, які подавали документи для участі в Конкурсі, мали достатній стаж роботи у сфері права. У зв’язку із цим Конкурсна комісія також була змушена відмовляти таким особам в допуску до участі в Конкурсі.

Зокрема, для кандидатів на посаду керівника Служби та заступника керівника Служби існує вимога щодо наявності досвіду роботи на керівних посадах. Відповідно, для деяких аплікантів на посади керівника та заступника керівника Служби причиною для відмови була відсутність достатнього досвіду роботи на керівних посадах.

З огляду на оголошення нового конкурсу на посаду керівника Служби нагадаю, що особа, яка бажає взяти участь у Конкурсі, повинна мати досвід роботи на керівних посадах не менше трьох років: або на посадах державної служби категорії «А» чи «Б», або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Сподіваюсь, що кандидати під час участі у Конкурсі та наступних конкурсних процесах врахують цю інформацію, що, своєю чергою, дасть змогу запобігти повторенню цих типових помилок, а також дасть можливість усім правникам, які виявили бажання взяти участь у Конкурсі, повністю розкрити свій потенціал під час досягнення кар’єрних цілей, зокрема у галузі правосуддя!

Принагідно також закликаю всіх вмотивованих, досвідчених та професійних правників усієї України взяти участь у Конкурсі на зайняття посади керівника Служби дисциплінарних інспекторів. Адже, як зазначила моя колега, голова Комісії – пані Реда Мольєне, наша держава заслуговує на професійних і доброчесних посадовців, а нашим спільним завданням є розбудова нової ефективної інституції, яка сприятиме посиленню незалежності органів судової влади України, підвищенню довіри громадян до неї та, відповідно, наближенню української судової системи до європейських стандартів.

«Юридична практика»