Статистичний огляд
діяльності судів загальної юрисдикції України
впродовж 2005 року

Основний Закон України закріплює визначальні засади верховенства права та правової держави, які юридичними засобами мають реально забезпечувати максимальне здійснення, охорону й захист основних прав і свобод людини та громадянина. Минулий рік у судовій практиці став роком набрання чинності новими кодексами - Цивільним процесуальним кодексом України і Кодексом адміністративного судочинства України (далі – ЦПК України і КАС України).

Протягом 2005 року спостерігалось незначне зниження загальної кількості справ і матеріалів, що надійшли на розгляд до судів загальної юрисдикції. Проте деякі категорії справ зберігають тенденцію приросту. Динаміку цих надходжень відображають показники, наведені в таблиці № 1.

Таблиця № 1

Структуру надходжень справ і матеріалів відображають показники, наведені в діаграмі № 1.

Середньомісячне надходження справ і матеріалів на одного суддю загального суду в 2005 році (діаграма № 2) залишилось досить значним і складає 117,8 справ і матеріалів (у 2004 році – 118,6).

Навантаження розраховується на всю штатну чисельність суддів, а за умови наявності вакансій, фактичне навантаження є більшим. Упродовж 2002 – 2005 років штатна чисельність суддів місцевих судів залишається незмінною. Лише на початку 2005 року у зв’язку зі скороченням штатної чисельності суддів військових судів гарнізонів на 25 осіб, штатна чисельність суддів районних, районних в містах, міських та міськрайонних судів збільшилась на цю ж кількість осіб.

У минулому році з найбільшим навантаженням працювали судді Автономної Республіки Крим, Одеської і Чернівецької областей, міст Києва і Севастополя, де середньомісячні надходження становили 139 – 165 справ і матеріалів на одного суддю. В окремих місцевих судах  ці надходження значно вищі: Івано-Франківський міський - 232,9, Артемівський районний Луганської області - 269,2, Сихівський районний міста Львова - 282,9, Біляївський районний Болградський і  Овідіопольський районні Одеської області -  відповідно 264,5, 279,7 і 315,1, Шевченківський районний міста Чернівці - 234,9, Дарницький районний міста Києва - 238,5.

У Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській і Сумській областях середньомісячні надходження складали – від 83 до 99 справ і матеріалів. Деякі місцеві суди, а саме Юр’ївський районний Дніпропетровської області, Великобілозерський і Розівський районні Запорізької області, Підгаєцький районний Тернопільської області, Близнюківський, Люботинський, Печенізький районні Харківської області, Новгород-Сіверський районний Чернігівської області, працювали ще з меншим навантаженням (менше 40 справ і матеріалів).

Середньомісячне надходження справ у розрахунку на одного суддю в апеляційних загальних судах, де протягом минулого року працювали близько 1,8 тис. суддів, залишається незначним. Щомісяця до кожного судді загального апеляційного суду Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя надходило на розгляд по 8,5 справ (по першій, апеляційній інстанціях, в порядку виключного провадження, у зв’язку з нововиявленими обставинами та для перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення), а військового апеляційного суду регіонів і апеляційного суду Військово-Морських Сил України – по 2,5 справи.

Загальна кількість усіх справ і матеріалів, в яких протягом минулого року провадження закінчено, зменшилася порівняно з 2004 роком на 27,5 тис. (-0,4%) і склала 6,3 млн.

Зменшення відбулося за рахунок числа розглянутих кримінальних справ (-5,3%), справ, розглянутих в порядку цивільного та адміністративного судочинства (-11,9%). Проте зберігається тенденція приросту (+2,7%) справ про адміністративні правопорушення, які складають 56,3 відсотків усіх розглянутих справ і матеріалів, та господарських справ (+8,4%). Торік відбулося збільшення кількості інших справ і матеріалів, розгляд яких передбачено процесуальним законодавством (+22,9). Структуру і динаміку розгляду справ і матеріалів відображають показники, наведені в таблиці № 2.

Таблиця № 2

Упродовж 2005 року за захистом своїх прав і свобод до загальних судів  у порядку цивільного та адміністративного судочинства звернулося на 10,8 відсотка менше, ніж у 2004 році, громадян та юридичних осіб, які подали 1 917 тис. позовних заяв, заяв і скарг (далі – позовні заяви).

За вересень-грудень 2005 року до судів першої інстанції надійшло 59,5 тис. заяв про видачу судового наказу. Заявлено вимог на суму 146,9 млн. грн., з них задоволено 134,6 млн. грн. (91,5%). Про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати видано 10,9 тис. наказів на суму  20,6 млн. грн. Суди розглядали також заяви про скасування судового наказу. Скасовано 1,8 тис. наказів, що становить 3,3 відсотків усіх виданих наказів.

Крім того, протягом звітного періоду до апеляційних та місцевих загальних судів надійшло 871 клопотання про визнання та виконання на території України рішень іноземних судів та 19 клопотань про скасування рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду (у 2004 році - 1128 і 24 відповідно).

За розгляд справ, клопотань і перегляд судових рішень в апеляційному порядку сторонами сплачено судовий збір (державне мито) на суму 67,8 млн. грн. (в попередньому аналогічному звітному періоді на суму 49,8 млн. грн.), у тому числі 65,3 млн. грн. - за розгляд справ судами першої інстанції. Слід зазначити, що заявниками при подачі позову сплачено значну суму держмита, сплату якого не передбачено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито”.

У провадженні судів у 2005 році перебувало 1 млн. 763 тис. цивільних та адміністративних справ, що на 13,1 відсоток менше, ніж у 2004 році (2 млн.     31 тис.). Загальна кількість справ, закінчених провадженням, склала  1 552 тис., з яких 74,1 відсотка розглянуто з постановленням рішення (постанови), у 13 відсотків справ провадження закрито, 13,2 відсотка позовів залишено без розгляду, 11,2 тис. справ (або 0,7%) передано за підсудністю в інші суди.

Серед розглянутих цивільних справ найбільшу кількість становлять справи, що виникають із житлових правовідносин (32,2%), сімейних правовідносин (20,1%), справи про право власності (6 %), трудових правовідносин (5,5 %), а також справи окремого провадження (5,2 %). Справи, що виникають з адміністративних правовідносин складають 4 відсотка.

Проте, в порівнянні з 2004 роком у 2005 році спостерігається тенденція до зменшення кількості справ, що виникають із житлових правовідносин (розглянуто на 85,3 тис. справ менше).

Більше половини від загальної кількості адміністративних справ, становлять справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Рівень задоволення заявлених вимог у цій категорії справ зменшився і становить 70,9 відсотка від усієї кількості справ, в яких постановлено рішення (постанову) (у 2004 році - 87,3 %).

Викликає занепокоєння тяганина розгляду справ. Окремі судді продовжують допускати порушення процесуальних строків. Так, кожна п’ята справа розглянута з порушенням процесуальних строків.

Найбільше розглянуто справ з порушенням строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України, місцевими судами Дніпропетровської області (35,9%), АР Крим (31,2%), міст Києва (31,2%) та Севастополя (29,5%) (діаграма № 3).

Основними причинами порушення строків є відкладення справ через неявку в судове засідання сторін, їх представників, свідків, а також відсутність зворотних повідомлень про вручення судових повісток.

Також велика кількість справ, розглянутих з порушенням процесуальних строків зумовлюється ще й тим, що багато позовних заяв, заяв та скарг залишається без руху і надається термін для усунення недоліків.

На кінець звітного періоду залишилися нерозглянутими 211,2 тис. цивільних та адміністративних справ (без урахування клопотань), або 12,1 відсотків від усіх, що перебували в провадженні протягом 2005 року (в 2004 році – 11%). У розрізі областей ці дані наведені в діаграмі  № 4.

Слід зазначити, що 28,6 відсотка всіх нерозглянутих цивільних та адміністративних справ не знайшли свого вирішення в судах більше 3-х місяців (без урахування справ, провадження в яких зупинено).

Найбільший відсоток нерозглянутих справ у термін понад 3 місяці (без урахування справ, провадження в яких зупинено) на кінець звітного періоду зафіксовано в місцевих загальних судах Дніпропетровської (47,9%), Полтавської (43,1%), Харківської (38,7%), Рівненської (37,9%) областей, міста Севастополя (38,2%).

За період, що аналізується, відбулося погіршення якості розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Кількість рішень, ухвал і постанов місцевих судів, скасованих або змінених в апеляційному порядку протягом 2005 року, склала 29,3 тис., або 2,6 відсотка від загального числа судових рішень, ухвалених у першій інстанції за цей же період (2004 року – 1,9 %). Найбільше скасовано та змінено судових рішень, які ухвалювались місцевими судами міста Києва (5,0%), а також Кіровоградської області (4,2%), Автономної Республіки Крим (4,1%), Одеської (4,1%) і Закарпатської (3,9%) областей (діаграма № 5).

Упродовж 2005 року надійшло на розгляд до судів 3 753,5 тис. матеріалів про адміністративні правопорушення, з них повернуто органам, що склали протоколи про вчинення адміністративних правопорушень - 74,2 тис. матеріалів, що становить 2% до матеріалів, які надійшли на розгляд.

Розглянуто 3 674 тис. справ цієї категорії, на  3 388,6 тис. осіб накладено адміністративне стягнення (92,1% від загальної кількості осіб, стосовно яких винесено постанови), стосовно 282,3 тис. осіб (або 7,7%) – справи закрито.

За результатами розгляду протоколів про адміністративні правопорушення відносно 91,9 тис. осіб (2,5% від загальної кількості осіб, стосовно яких винесено постанови) провадження в справі закрито у зв’язку з малозначністю вчиненого правопорушення, стосовно 142,8 тис. осіб (3,9%) - у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Упродовж періоду, що аналізується, зменшилася на 3 відсотка порівняно з 2004 роком кількість неповнолітніх осіб, до яких застосовувалися заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП, при цьому питома вага таких неповнолітніх у загальній кількості осіб, стосовно яких винесено постанови, залишилася сталою (0,2%).

До адміністративної відповідальності притягнуто 3 678,2 тис. осіб (що на 11,5% більше в порівнянні з 2004 роком), з яких 59,1 відсотків - оштрафовано, 28,1 відсотків - попереджено про недопустимість правопорушень в подальшому, 2,7 відсотка - заарештовано.

Адміністративне стягнення (основне і додаткове) у вигляді конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, застосовано до 42,9 тис. правопорушників; 39,7 відсотка таких стягнень накладено за порушення митних правил, а 23,5 відсотка – за порушення правил використання об’єктів тваринного світу.

Позбавлення спеціального права в 2005 році суди застосували до 62,8 тис. осіб, або до 1,9 відсотка від усіх осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, із них майже 52,5 тис. осіб позбавлені права за керування транспортними засобами або суднами у стані сп’яніння (стаття 130 КУпАП). У той же час суди розглянули 1,4 тис. клопотань про скорочення строку позбавлення спеціального права, з яких задоволено 1,3 тис., або 90,1 відсотка від числа розглянутих.

Переважна більшість (80,9%) розглянутих справ про адміністративні правопорушення -  це справи про порушення діючих на транспорті правил та в галузі шляхового господарства і зв’язку (статті 109-1484 КУпАП); 0,6 відсотка -  справи, пов’язані з порушенням митних правил, а 0,2 відсотка - з порушенням вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”.

Серед адміністративних правопорушень, що кваліфікуються як посягання на громадський порядок і громадську безпеку, найбільш поширеним було дрібне хуліганство (стаття 173 КУпАП). У 2005 році за це правопорушення було притягнуто до адміністративної відповідальності 98,5 тис. осіб, що складає 2,9 відсотка до загальної кількості осіб щодо яких накладено адміністративне стягнення.

За порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування  в Україні і транзитного проїзду через територію України (стаття 203 КУпАП) розглянуто 34,9 тис. справ (2004 рік – 29,8 тис. справ).

За вчинення адміністративних правопорушень судами накладено стягнення у вигляді штрафу на суму 114,1 млн. грн., з яких 27,9 відсотків сплачено в добровільному порядку.

Через вчинення правопорушень завдано матеріальних збитків на суму    1,8 млн. грн., добровільно відшкодовано близько 603 тис. грн., що становить 34 відсотка від загальної суми, завданих збитків.

За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення вилучено 326 одиниць вогнепальної зброї, 547 одиниць бойових припасів, оплатно вилучено цінностей майже на 134 тис. грн., конфісковано товарів і цінностей на суму 24,3 млн. грн., іншої валюти в еквівалентному вираженні на суму 9,4 млн. гривень.

У 2005 році до місцевих загальних судів надійшло 6,9 тис. справ про адміністративні правопорушення, пов’язаних з корупцією, що на 36 відсотків більше порівняно з 2004 року (5,1 тис.). Повернуто, у тому числі у зв’язку з неналежним оформленням, - 829 матеріалів.

Адміністративні стягнення за вчинення корупційних діянь накладено на 3,9 тис. осіб, з яких більше половини (56,4%) складають державні службовці; 23,4 відсотка - голови сільської, селищної, міської, районної та обласної рад; кожний дев’ятий правопорушник - військовослужбовець, кожний п’ятнадцятий - працівник органів МВС України.

У провадженні голів апеляційних загальних судів у 2005 році перебувало 7,1 тис. протестів прокурорів та скарг осіб на постанови місцевих судів у справах про адміністративні правопорушення, що на 22,9 відсотка більше порівняно аналогічним звітним періодом минулого року (2004 –5,8 тис.). Усього переглянуто майже 6,6 тис. постанов місцевих судів, з яких кількість скасованих і змінених за результатами їх перегляду зросла на 17,4 відсотка і становить майже 3,5 тис., або 0,1 відсоток від кількості осіб, щодо яких винесено постанови.

Крім того, продовжують порушуватися вимоги статті 33 КУпАП щодо накладення основних і додаткових адміністративних стягнень у межах санкцій норм закону, окремі суди накладають штрафи, нижчі від найнижчої межі, передбаченої санкціями статей, або взагалі застосовують стягнення, не передбачені ними. Також слід зазначити, що місцевими судами в переважній більшості областей розглядалися справи з порушенням правил підвідомчості, встановлених главою 17 КУпАП.

Упродовж 2005 року господарськими судами закінчено провадженням  222,3 тис. позовних заяв, що на 7,7 відсотка більше у порівнянні з 2004 роком (206,4 тис.).

Переважну більшість складають справи з майнових спорів про виконання господарських договорів та з інших підстав 124,8 тис. (або 56,1 %). За рішеннями місцевих господарських судів до стягнення присуджено майже 15 млрд. грн., з них санкцій 777,5 млн. грн. (5,2%).

Справи зі спорів про визнання актів недійсними складають майже 6 відсотків (13.1 тис.) від загальної кількості закінчених провадженням справ, переважна частина (55%) - це акти з питань оподаткування.

Спостерігається тенденція зросту (+21,8%) загальної кількості справ, в яких винесено постанови про визнання банкрутом  (2004 рік – 7,5 тис., 2005 рік – 9,1 тис.). Торік господарськими судами визнано 9,6 млрд. грн. майнових (грошових) вимог кредиторів, що вдвічі більше ніж у 2004 році (4,8 млрд. грн.). Проте кількість ліквідованих підприємств з державною формою власності в 2005 році у порівнянні з 2004 роком скоротилася більш ніж втричі (101 і 30).

Дещо знизився показник якості судових рішень: якщо в 2004 році апеляційними господарськими судами загалом скасовано та змінено 3,7 відсотка процесуальних документів, ухвалених місцевими судами, від загальної кількості, то в минулому році – 3,9 відсотка.

За розгляд справ і перегляд судових рішень в апеляційному порядку сплачено заявниками і присуджено до стягнення в доход Державного бюджету України державного мита на суму 95,4 млн. грн.; 118,1 тис. доларів США;    76,6 тис. російських рублів та  5,8 тис. євро.

Кількість кримінальних справ (без урахування справ, повернутих у порядку статті 232 Кримінально-процесуального кодексу України), що знаходились на розгляді у загальних судах, зменшилася порівняно з 2004 роком на 19,3 тис. (-7,1%) і склала 252,1 тис.

Протягом минулого року закінчено провадженням 209,7 тис. справ, з яких 160,8 тис. (76,7%) розглянуто з постановленням вироку, 32,3 тис. (15,4%)- із закриттям провадження.

Дещо зменшилась кількість кримінальних справ, відкликаних прокурором у порядку статті 232 КПК України. Зокрема, у зв’язку з незатвердженням чи непідписанням обвинувального висновку, наявністю технічних помилок, що впливають на кваліфікацію злочину, помилковістю визначення підсудності, неправильним застосуванням кримінального закону та з інших підстав до початку попереднього розгляду протягом минулого року повернуто прокурору майже 5,5 тис. кримінальних справ, що на 9,4 відсотків менше в порівнянні з 2004 роком.

Кількість справ публічного обвинувачення, що повернуті прокурору в порядку статті 2491 КПК України у зв’язку з суттєвими порушеннями вимог статей 228-232 КПК України зменшилась на 14,3% і становить 2,5 тис.

Також спостерігається зменшення кількості кримінальних справ публічного обвинувачення, повернутих судами на додаткове розслідування, яка становить майже 9,3 тис. (у 2004 році 9,8 тис., динаміка –4,9%).

У структурі розглянутих кримінальних справ продовжують переважати злочини проти власності, які становлять 82,6 тис. (39,4%) від загальної кількості справ, закінчених провадженням упродовж 2005 року. Понад дві третини злочинів проти власності (55,3 тис. або 66,9% ) – це крадіжки.

Значну кількість кримінальних справ, закінчених провадженням, становлять справи про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення – 41,1 тис. (19,6%), злочини проти життя та здоров’я особи – 17,7 тис. (8,5%), проти безпеки руху та експлуатації транспорту – майже 11 тис. (5,2%), проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина – 11,5 тис. (5,5%) (динаміка +22,2 %, однією з можливих причин збільшення цієї категорії є порушення закону при організації та проведення виборів Президента України у кінці 2004 - початку 2005 років), проти громадського порядку та моральності – 9,6 тис. (4,6%), що на 5,8% менше в порівнянні з 2004 роком.

Протягом останніх років набуло особливої актуальності питання про практику боротьби з відмиванням “брудних” грошей, отриманих злочинним шляхом. У 2005 році перебувало на розгляді в судах 776 (у 2004 році - 553) кримінальних справ про легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (стаття 209 КК України, 585 справ), умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (стаття 2091 КК України, 1 справа), і про використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (стаття 306 КК України, 190 справ).

Слід зазначити, що стосовно 181 особи змінено обвинувачення зі статей 209, 306 КК України на інші статті чи виключено з обвинувачення ці статті або державний обвинувач відмовився від обвинувачення за згаданими статтями. Окрім того, 114 особу виправдано у відмиванні “брудних” грошей, отриманих злочинним шляхом, із засудженням 105-ти з них за інші злочини.

За вироками, що набрали і не набрали на кінець звітного періоду законної сили, засуджено (з урахуванням статей 69, 70, 71 КК України) до різних видів покарання 196,6 тис. осіб. Загальна кількість виправданих становить 914 осіб, з яких 489 – за справами, що порушуються не інакше як за скаргою потерпілого (стаття 27 КПК України).

За результатами судового розгляду кримінальних справ звільнено з-під варти із зали судового засідання 9,3 тис. осіб (+6,0% порівняно з попереднім звітним роком), взято під варту – 11 тис. осіб (-10,7%).

Кількість осіб, звільнених судами під заставу порівняно з 2004 роком зменшилась з 102 до 63. Із загальної суми застави, що була внесена на депозит органу досудового слідства чи суду, на користь держави звернуто 140 тис. грн. за невиконання обвинувачуваними та підсудними взятих на себе зобов’язань.

Від злочинів потерпіло 148,1 тис. фізичних осіб, основну частину становлять особи, яким завдано матеріальної та моральної шкоди - 119,5 тис. (80,7%), більше 23 тис. особам завдано шкоди здоров’ю, а близько 5,5 тис. чоловік загинуло.

Сума матеріальних збитків, установлених судом за вироками та рішеннями, що набрали законної сили в 2005 році, становить близько 336,3 млн. грн., разом з тим, добровільно відшкодовано лише 168,8 тис. грн., а на 37,8 млн. грн. цивільний позов взагалі не заявляли.

На особливу увагу заслуговує тенденція зменшення, яка спостерігається в справах де порушуються строки призначення справ до досудового розгляду чи до розгляду в суді. Так, з порушенням строків досудового розгляду, встановлених статтею 241 КПК України, призначено 3,6 тис. (1,7%) кримінальних справ (у 2004 році – 5,4 тис.); з порушенням термінів, встановлених статтею 256 КПК України, – близько 10,1 тис. (4,8%) кримінальних справ (у 2004 році – майже 14 тис.).

Із загальної кількості справ, закінчених провадженням, з порушенням строків, установлених статтею 241 КПК України, найбільше справ призначено місцевими загальними судами Полтавської (3,2%), Львівської (4,4%), Харківської (3,3%), Хмельницької (3,2%) областей; а з порушенням строків, установлених статтею 256 КПК України, - місцевими судами Дніпропетровської (13,0%) та Харківської (10,3%) областей (діаграма № 6).

 Такі порушення в здійсненні правосуддя зумовлені не лише незадовільною організацією судових процесів, але, подекуди, й об’єктивними обставинами: відсутністю в деяких судах достатньої кількості залів судових засідань, які б відповідали вимогам Інструкції про порядок конвоювання та тримання підсудних (засуджених) за вимогами судових органів, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України від 16 жовтня 1996 року № 705/37/5/17-398 1-3/503/239; встановленням графіків конвоювання осіб, які знаходяться під вартою, до суду для розгляду справи; несвоєчасним виконанням органами внутрішніх справ постанов про примусовий привід у судове засідання свідків, потерпілих, інших учасників судового процесу, а також складністю і багатоепізодністю певної частини справ, що потребує тривалого часу на їх розгляд судом.

Слід зазначити, що протягом 2005 року судами винесено 7,3 тис. окремих ухвал, у зв’язку зі зривом судового засідання – майже 2,1 тис. У 43,2 тис. кримінальних справ застосовано примусовий привід свідків і потерпілих, з яких органами внутрішніх справ виконано лише 45 відсотків від числа винесених. Також судами за звітний період оштрафовано за неявку в судове засідання 1,7 тис. осіб, а 6,4 тис. підсуднім змінено запобіжний захід на взяття під варту.

Станом на 1 січня 2006 року залишилося нерозглянутими 42,4 тис. справ, або шоста частина від загального числа тих, що перебували в провадженні судів упродовж звітного періоду, з них 5,4 тис. (або 12,8%) справ не розглянуто в термін понад 6 місяців (без урахування справ із зупиненим провадженням). Слід зазначити, що не розглянуто справ понад 1 рік – 1,4 тис., понад 2 роки – 627 справ. У 12,5 тис. кримінальних справ провадження зупинено, при цьому більше ніж в 10 тис. (83,5%) з них - у зв’язку з розшуком підсудного. На кінець звітного періоду судами не розглянуто 1,7 тис. справ, у яких утримуються під вартою і рахуються за судами понад 6 місяців 2,9 тис. осіб.

Велика кількість нерозглянутих справ на кінець звітного періоду спостерігається в місцевих судах міста Севастополя (29,7% від кількості справ, що перебувала в провадженні протягом звітного періоду), Харківської (24,1%), Одеської (23,1%) і Донецької (21,8%) областей, а справ, що знаходяться в залишку і не розглянуті в термін понад 6 місяців (без урахування справ із зупиненим провадженням), у місцевих судах Харківської (27,8%), Дніпропетровської (35,9%) областей, міста Севастополя (46,7%) (діаграма № 7).

Для забезпечення гарантованого Європейською конвенцією „Про захист прав і основних свобод людини” права на справедливий суд дуже важлива якість розгляду судами кримінальних справ. Упродовж 2005 року в апеляційних судах перебувало близько 38,7 тис. справ за апеляціями на вироки, ухвали, постанови в кримінальних справах.

Якість розгляду в 2005 році кримінальних справ місцевими судами в порівняні з аналогічним періодом минулого року значно погіршилась. Спостерігається збільшення кількості змінених та скасованих вироків, ухвал та постанов судів першої інстанції. Так, у 2005 році скасовано та змінено вироків стосовно 9,6 тис. осіб, що становить 4,9 відсотків від загального числа засуджених і виправданих (у 2004 році – 4%).

Найбільше скасовано та змінено вироків (стосовно осіб), винесених місцевими судами міста Севастополя (9,1%), міста Києва (7%), Полтавської (6,9%) та Закарпатської (7,1%) областей.

Основними причинами скасування вироків залишаються порушення кримінального та кримінально-процесуального законодавства: порушення права обвинуваченого чи підсудного на захист, м’якість покарання чи неправильне його призначення, ненадання підсудному права на останнє слово, неповнота судового слідства тощо.

Значна частина справ, що оскаржуються, становлять справи про злочини проти власності (майже половина), справи про злочини проти життя та здоров’я особи становлять 18 відсотків, про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та про інші злочини проти здоров’я населення – 12 відсотків, про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту – близько 7 відсотків.

Слід відмітити, що кількість осіб щодо яких скасовано виправдувальні вироки з направленням справи на додаткове розслідування зменшилася на 8,6 відсотків і становить 64 особи.

Спостерігається тенденція збільшення кількості осіб, які за результатами перегляду рішень судів в апеляційному порядку були звільнені з-під варти – 760 осіб (2004 рік - 717). Така ж тенденція зберігається й у винесенні окремих ухвал. На протязі 2005 року апеляційними судами було винесено 1510 окремих ухвал, що на 232 ухвали більше в порівнянні з попереднім звітним роком. Більша половина з них це ухвали щодо порушень закону, допущених місцевими судами.

Слід зазначити, що кожна третя апеляція, подана на вирок (ухвалу, постанову) суду, апеляційними судами задовольняється.

За вирока­ми, що набрали законної сили у звітному періоді, засуджено майже 177 тис. осіб, що на 13,6 відсотків менше ніж у минулому звітному періоді, у тому числі за вчинення злочинів публічного обвинувачення - близько 175 тис. осіб, або 98,8 відсотків від усіх засуджених осіб. Коефіцієнти судимості по регіонах України у 2005 році наведені в діаграмі № 9.

Найбільш поширеними були злочи­ни проти власності та злочини у сфері обігу наркотич­них засобів. За злочини проти власності засуджено 85,5 тис. осіб, або 48,3 відсотків від усіх засуджених; за злочи­ни у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів - 32,3 тис. осіб, або 18,2 відсотків.

За тяжкі та особливо тяжкі злочини у 2005 році за­суджено 82,2 тис. осіб, або 46,5 відсотків від числа засуджених.

Упродовж 2005 року засуджено 1303 особи, які вчинили злочини у складі організованої групи чи злочинної організації, що на 1,9 відсотків більше ніж в аналогічному звітному періоді минулого року, а їх питома вага у 2005 році в загальній кількості засуджених становить 0,7 відсотка.

Кількість засуджених працездатних осіб, які на час вчинення злочину не працювали та не навчалися, зменшилась на 14,6 відсотків і становить близько 100 тис. осіб, або 56,3 відсотків від усіх засуджених. Серед них мають не зняту і непогашену судимість – 24,3 тис. осіб (або 24 %). На 22,5 відсотка зросла кількість осіб, які до вчинення злочину перебува­ли на обліку в службі працевлаштування (безробітні) і становить понад 15,1 тис. засуджених (8,5% від числа усіх засуджених).

Як позитивний аспект необхідно відмітити зниження на 26,3 відсотка кількості засуджених осіб, які на момент вчинення злочину були учнями шкіл, ліцеїв, коледжів, гімназій. Так, у 2004 році було засуджено 13,2 тис. осіб цієї категорії, у 2005 році – 9,7 тис. осіб.

Засуджено 42,9 тис. осіб, які мають незняту і непогашену судимість, що на 10,5 відсотка менше, ніж у 2004 році. Питома вага таких осіб складає 24,2 відсотка від усіх засу­джених. Із них раніше було звільнено умовно-достроково 8,6 тис. осіб, або кожний п’ятий засуджений, який має незняту і непогашену судимість.

Майже кожний четвертий засуджений вчинив злочин у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (засу­джено 45,8 тис. таких осіб).

Засуджено 22,7 тис. жінок, що на 16,5 відсотків менше у порівнянні з 2004 роком; серед засуджених осіб їх кількість становить 12,8 відсотків.

До 17,6 тис. осіб, або на 19,5 відсотків, зменшилась кількість засудже­них осіб за вчинення злочинів у неповнолітньому віці; у тому числі у віці від 14 до 16 років вчинили злочин 5,1 тис. неповнолітніх, що становить 28,8 відсотків від усієї цієї категорії засуджених.

До кожної п’ятої особи, яка вчинила злочин у віці від 14 до 18 років, застосовано покарання у виді позбавлення волі на певний строк (3,6 тис. осіб). Звільнено від покарання з випробуванням 12,7 тис. підлітків, або 72,3 відсотка.

Протягом 2005 року суди закрили провадження у спра­вах щодо 33,3 тис. осіб, або на 36,5 відсотків більше ніж у 2004 році, з них закрито справи публічного обвинувачення щодо 29,7 тис. осіб. Це збільшення відбулося у зв’язку із застосуванням судами Закону України „Про амністію” від 31.05.2005 № 2591. Так у 2004 році на цією підставою закрито провадження у справах у відношенні 3,8 тис. осіб, у 2005 році – 12,3 тис. осіб. У зв’язку із змінами в діючому законодавстві значно збільшилась кількість осіб, що­до яких провадження у справах закрито за відсутності події або складу злочину чи недоведеністю обвинувачення в справах публічного обвину­вачення - майже в шість разів, і становить 1330 осіб, тоді як у 2004 році їх кількість складала 222 особи.

Звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку: з дійовим каяттям 2 тис. осіб (6% від кількості осіб, справи щодо яких закрито); із зміною обстановки – 5,3 тис. осіб (15,9%); із передачею на поруки - 2,2 тис. осіб (6,6%); у зв’язку з амністією – 12,3 тис. осіб (36,8%); з примиренням винного з потерпілим - 4,6 тис. осіб (13,9%).

Відповідно до вимог статті 97 Кримінального кодексу України (далі – КК України) суд може звільнити від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру неповнолітнього, який вчинив вперше злочин невеликої тяжкості. Незважаючи на це, суди звільняють від кримінальної відповідальності і таких неповнолітніх, які вчинили злочини середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини. Усього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру в 2005 році звільнено 659 неповнолітніх, із них 3 - вчинили особливо тяжкий злочин, 147 – тяжкі злочини, 404 -  середньої тяжкості.

Також судами порушуються вимоги розділу IX КК України, які передбачають, що особи, які вчинили злочини невеликої та середньої тяжкості можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (стаття 45 КК України), з примиренням винного з потерпілим (статті 46 КК України), з передачею особи на поруки (стаття 47 КК України), із зміною обстановки (статті 48 КК України), незважаючи на це, окремі суди звільняють від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Виправдано 578 осіб, що на 2,3 відсотка менше у порівнянні з аналогічним періодом 2004 року (592 особи), із них у справах публічного обвинувачення – 178.

При­мусові заходи медичного характеру застосовано до 1118 неосудних осіб, що на 5,5 відсотків менше ніж у 2004 році.

До позбавлення волі на певний строк у 2005 році засуджено 45,7 тис. осіб, або 25,9 відсотків від загальної кількості засуджених, тоді як у 2004 році їх кількість складала 26,5 відсотків. Ми бачимо стабільно наростаючу тен­денцію до зменшення кількості засуджених осіб до позбавлення волі на певний строк і збільшення застосування видів покарання, альтернативних позбавленню волі. Так, упродовж звітного періоду обмеження волі застосовано до 3,5 тис. осіб (2%), громадські роботи - 3,4 тис. осіб (1,9%), арешт - 2 тис. осіб (1,2% від усіх засуджених), виправні роботи – 2,1 тис. осіб (1,2%). Дещо збільшилося ніж в звітному періоді 2004 року накладеного судом штрафу як основного покарання - до 11,7 тис. осіб.

Разом з тим, слід відмітити, що до довічного позбавлення волі засуджено 71 особу.

Упродовж 2005 року суди звільнили від відбування покарання понад 108 тис. засуджених осіб (або 61 %), що на 14,7 відсотків менше, ніж у 2004 році. З ураху­ванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного та інших обставин справи, суди звільнили від відбуван­ня покарання з випробовуванням більше ніж половину засуджених, що складає 103,6 тис. осіб, або 58,6 відсотків. Звільнено від відбування покарання з випробуванням 46,9 тис. засуджених, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, що становить 26,5 відсотків від кількості усіх засуджених осіб.

Існуюча система та методика обліку результатів розгляду кримінальних справ в суді має окремі недоліки в організації збору даних. Так, у 2005 році за вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 368 і частиною 2 статті 375 КК України, засуджена одна особа, яка згідно з вимогами Інструкції щодо заповнення статистичної картки на особу, стосовно якої судом розглянуто кримінальну справу, що затверджена наказом ДСА України від 18.03.2004        № 32/04 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05.04.2004 за № 417/9016, облікована лише за частиною 2 статті 368 КК України, яка передбачає більше суворе покарання.

У зв’язку з вищевказаним, а також на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 № 82-р щодо реалізації Стратегії розвитку державної статистики на період до 2008 року управлінням організації роботи з ведення судової статистики, діловодства та архіву судів планується проведення розробки єдиної системи обліку злочинів і кримінальних справ.

Управління організації роботи з ведення
судової статистики, діловодства та архіву судів 
Державної судової адміністрації України